Твір про роль оцінних слів. Підготовка до ОГЕ з російської мови. Егораева методична розробка по російській мові (9 клас) на тему. Доповідь на тему «Слова з оцінним значенням у мові телеведучих» як писати? До емоційно оцінним відносяться слова

Емоційно - оціночні слова - важлива складова художньої виразності тексту. Відомий лінгвіст Валентина Данилівна Черняк говорила: «До емоційно - оцінним словами відносяться слова, які пов'язані з виразом будь-якого почуття, ставлення до людини, оцінки предмета мовлення, ситуації спілкування». Це лексичне засіб, без додаткових пояснень автора допомагає читачеві зрозуміти зміст твору, розібратися у взаєминах між героями.

У тексті Р. П. Погодіна головними дійовими персонажами є підлітки, які живуть в одному дворі. Сполучення компанія негативно ставиться до нового, несподівано з'явився в їхньому дворі. Безглузда зовнішність хлопчика: високий зріст, голова на тонкій шиї, «непомірно довгі руки», - викликала зневажливі насмішки. Ставлення хлопців автор передає, використовуючи емоційно - оцінне слово «хлюпик» в реченні 8. Таку ж роль відіграє дієслово «виліз» (пропозиція 13), яким хлопці зустрічають появу Коли у дворі.

Хлопчаки поводяться жорстоко і несправедливо. Вони забирають у новенького альбом з малюнками, які той хотів подарувати старій учительці. Користуючись фізичною слабкістю і боязким характером хлопчика, підлітки проганяють його геть. Неприязне ставлення хлопців читач відчуває завдяки емоційно - оцінного дієслова «забирайся».

Наведені приклади показують, наскільки це лексичне засіб виразності важливо для розуміння відносин, які складаються між головними героями тексту.

Сучасна наука про мову виділяє поряд з функціональними стилями експресивні стилі, Які класифікуються в залежності від укладеної в мовних елементах експресії. експресія - значить виразність (від лат. expressio- вираз), сила прояву почуттів і переживань. Для цих стилів найважливішою є функція впливу.

До експресивних стилів відносяться урочистий(Високий, риторичне), офіційний,фамільярний(Знижений), а також інтимно-ласкавий,жартівливий(Іронічний), глузливий(Сатиричний). Цим стилям протиставлений нейтральний, Тобто позбавлений експресії.

Основним засобом досягнення бажаної експресивного забарвлення мови є оцінна лексика.

Багато слова не тільки визначають поняття, а й висловлюють ставлення до них говорить, особливого роду оціночної. Наприклад, захоплюючись красою білої квітки, можна назвати його білосніжним, белехонько, лілейним. Ці слова емоційно забарвлені: позитивна оцінка відрізняє їх від стилістично нейтрального визначення білий. Емоційне забарвлення слова може виражати і негативну оцінку званого поняття: білявий, білястий. Тому емоційну лексику називають ще оціночної (емоційно-оцінної).

У той же час слід зауважити, що поняття емоційності і оцінковості не тотожні, хоча і тісно пов'язані. Деякі емоційні слова (наприклад, вигуки) не містять оцінки; а є слова, в яких оцінка становить суть їх смислової структури, але вони не належать до емоційної лексики: хороший, поганий, радість, гнів, любити, страждати.

Особливістю емоційно-оцінної лексики є те, що емоційне забарвлення «накладається» на лексичне значення слова, але не зводиться до нього: денотативного значення слова ускладнюється коннотатівним.

У складі емоційної лексики можна виділити три групи.

Слова з яскравим оцінним значенням, Що містять оцінку фактів, явищ, ознак, що дають однозначну характеристику людей: надихнути, чудовий, дерзання, неперевершений, першопроходець, визначено, провісник, самопожертву, безвідповідальний, буркотун, дворушник, делячество, допотопний, напаскудити, зганьбити, окозамилювання, підлабузник, пустодзвін, нехлюй.Такі слова, як правило, однозначні, виразна емоційність перешкоджає розвитку у них переносних значень.

Багатозначні слова, нейтральні в основному значенні, які отримують якісно-емоційний відтінок при переносному вживанні. Так, про людину певного характеру можна сказати: капелюх, ганчірка, матрац, дуб, слон, ведмідь, змія, орел, ворона, півень, папуга; в переносному значенні використовуються і дієслова: пиляти, шипіти, співати, гризти, копати, позіхати, моргати і ін.

Слова з суфіксами суб'єктивної оцінки, що передають різні відтінки почуттів: синочок, донька, бабуля, сонечко, акуратненько, близенько - позитивні емоції; бородища, чолов'яга, казенщина - негативні. Їх оціночні значення обумовлені не номінатівнимі властивостями, а словотвір, так як емоційну забарвленість подібних форм надають афікси.

Емоційність мови нерідко передається особливо виразною експресивною лексикою. У російській мові чимало слів, у яких до їх номинативному значення додається елемент експресії. Наприклад, замість слова хороший, Приходячи в захват від чого-небудь, ми говоримо прекрасний, чудовий, чудовий, чудовий, можна сказати не люблю, Але неважко знайти і більш сильні, колоритні слова - ненавиджу, зневажаю, почуваю відразу. У всіх цих випадках семантична структура слова ускладнюється коннотатівной.

Нерідко одне нейтральне слово має кілька експресивних синонімів, що розрізняються за ступенем емоційної напруги; пор .: нещастя - горе, лихо, катастрофа; буйний - нестримний, неприборканий, шалений, шалений. Яскрава експресія виділяє слова урочисті(Глашатай, звершення, незабутній), риторичні(Соратник, сподівання, сповістити), поетичні(Блакитний, незримий, немолчний, оспівувати). Експресивно забарвлені і слова жартівливі(Благовірний, новоспечений), іронічні(Зволити, донжуан, хвалений), фамільярне(Непоганий, гарненький, поневірятися, перешіптуватися). Експресивні відтінки розмежовують слова несхвальні(Манірний, претензійний, честолюбний, педант), зневажливі(Малювати, скнарості), зневажливі(Нашіптувати, підлабузник), принизливі(Спідничка, хлюпик), вульгарні(Хапуга, фартовий), лайливі(Хам, дурень). Всі ці нюанси експресивного забарвлення слів знаходять відбиток стилістичних послід до них в тлумачних словниках. Експресія слова нерідко нашаровується на його емоційно-оцінне значення, причому у одних слів переважає експресія, в інших - емоційність. Тому часто розмежувати емоційну і експресивну забарвлення непредставляється можливим, і тоді говорять про емоційно-експресивну лексику(Експресивно-оцінної).

Слова, близькі за характером експресивності, класифікують на: 1) лексику, яка має позитивну оцінку званих понять, і 2) лексику, яка має негативну оцінку званих понять. В першу групу увійдуть слова високі, пестливі, частково - жартівливі; в другу - іронічні, несхвальні, лайливі, зневажливі, вульгарні і под.На емоційно-експресивного забарвлення слова впливає його значення. Так, різко негативну оцінку отримали у нас такі слова, як фашизм, сталінізм, репресії, тоталітаризм, мафіозний, хабарник. Позитивна оцінка закріпилася за словами прогресивний, правопорядок, гласність, чесний, милосердний.Навіть різні значення одного й того ж слова можуть помітно розходитися в стилістичному забарвленню: в одному значенні слово виступає як урочисте, висока: Стривай, царевич. Нарешті, я чую мова не хлопчика, алечоловіка (П.), в іншому - як іронічне, глузливе: Г. Польовий довів, що поважний редактор користується славою вченогочоловіка (Я.).

Розвитку експресивних відтінків в семантиці слова сприяє і його ме-тафорізація. Так, стилістично нейтральні слова, вжиті як метафори, отримують яскраву експресію: горіти на роботі, падати від втоми, задихатися в умовах тоталітаризму, палаючий погляд, блакитна мрія, що летить хода і т.д.Остаточно проявляє експресивне забарвлення слів контекст: у ньому нейтральні у стилістичному відношенні одиниці можуть ставати емоційно забарвленими, високі - презирливими, ласкаві - іронічними і навіть лайливе слово (негідник, дурепа) може прозвучати схвально.

Співвідношення функціонально-стильової закріпленості і емоційно-експресивного забарвлення слів.

Емоційно-експресивна забарвлення слова і його приналежність до певного функціонального стилю в лексичній системі російської мови, як правило, взаємообумовлені. Нейтральні в емоційно-експресивному відношенні слова зазвичай входять в пласт загальновживаної лексики. Виняток становлять терміни: вони завжди стилістично нейтральні, але мають чітку функціональну закріпленість.

Емоційно-експресивні слова розподіляються між книжкової та розмовної (просторічної) лексикою.

До книжкової лексиці належать слова високі, що додають мови урочистість, а також емоційно-експресивні, що виражають як позитивну, так і негативну оцінку званих понять. Так, в книжних стилях використовується лексика іронічна (прекраснодушність, словеса донкіхотство), несхвально (педантичний, манірність), презирлива (личина, продажний) і т. П. Тому невірно іноді вважають, що книжкова лексика складається тільки із слів позитивного оцінного значення, хоча такі в ній, звичайно, переважають (вся поетична, риторична, урочиста лексика).

До розмовної лексики відносяться слова пестливі (голубонько, мамочка), жартівливі (карапуз, смішинка), а також деякі одиниці, які виражають негативну оцінку званих понять (проте не надто грубі): запопадливий, хихикати, хвалитися, дрібнота.

До просторечной лексиці належать різко знижені слова, які знаходяться за межами літературної норми. Серед них можуть бути форми, що містять позитивну оцінку званих понять (роботяга, Тямущий), але набагато більше форм, що виражають негативне ставлення мовця до позначається поняттям (свавілля, рехнуться, кволий, спритне і под.).

У слові часто перехрещуються функціональні ознаки і емоційно-експресивні та інші стилістичні відтінки. Наприклад, слова сателіт, епігонський, апофеозсприймаються перш за все як книжкові. Але в той же час слово сателіт, Вжите в переносному значенні, ми пов'язуємо з публіцистичним стилем; в слові епігонськийвідзначаємо негативну оцінку, а в слові апофеоз- позитивну. Крім того, на використання цих слів у мові впливає їх іншомовне походження (не властиве російській мові фонетичне оформлення може привести до їх недоречності в певному контексті). А ласкаво-іронічні слова зазноба, Мотаньє, залетка, дроляпоєднують в собі розмовну та діалектних забарвлення, народнопоетичне звучання. Багатство стилістичних відтінків російської лексики вимагає особливо уважного ставлення до слова.

Використання в мовленні стилістично забарвленої лексики

Стилістична забарвлення слова вказує на можливість використання його в тому чи іншому функціональному стилі (в поєднанні із загальновживаною, нейтральної лексикою). Однак це не означає, що обмеженість функцією слів за певним стилем виключає їх вживання в інших стилях. Для сучасного розвитку російської мови характерно взаємовплив і взаємопроникнення стилів, а це сприяє переміщенню лексичних засобів (одночасно з іншими мовними елементами) з одного стилю в інший. Так, в наукових творах нерідко з термінологічної сусідить публіцистична лексика. Це можна спостерігати на прикладі літературознавчих робіт: Публікація «Північної повісті» К.Г. Паустовського датується 1939 г. Це романтичне оповідання про людей різних поколінь і національностей, чиї долі тісно і часом хитромудро переплітаються між собою.

Героїв повісті об'єднують спільні риси - боротьба за соціальну справедливість і свободу, моральна чистота. ... Ідейний задум письменника визначив особливості композиції і сюжету повісті. Сюжетний паралелізм першої і другої-третьої частин, своєрідний повтор фабульній лінії не випадкові(Л. А. Новиков). Науковий стиль не виключає емоційної промови, а це обумовлює використання в ньому оціночної лексики, високих і знижених слів.

Ще більш відкритий для проникнення іностілевие лексики публіцистичний стиль. У газетній статті нерідко можна зустріти терміни поруч з розмовної і навіть просторічної лексикою:

Слово «перебудова» увійшло до багатьох мов без перекладу, як свого часу «супутник». Однак іноземцю вивчити це слово куди простіше, ніж втілити в життя все, що за ним стоїть. Покажу це на фактах зі сфери господарювання ... Планування, як відомо, спирається на нормативи. Поспішаю відразу ж і чітко зазначити, щоб не бути звинуваченим в тому, ніби я взагалі проти будь-яких нормативів. Немає ж, зрозуміло! І на підприємствах, впевнений, не дійдуть до дурості огульно заперечувати їх необхідність. Тільки дивлячись яких нормативів. Коли встановлюється, припустимо, відсоток відрахувань від прибутку до бюджету, або плата за споживання природних ресурсів, або розміри платежів банку за отриману позику, хто ж буде проти? Але коли нормативами регламентується вся внутрішня життя підприємств: структура та чисельність, оклади і премія, відрахування на всякого роду потреби (аж до покупки ручок і олівців), - це вже, вибачте, нісенітниця несусвітня, яка призводить до результатів нерідко смішним, іноді драматичним, а часом трагікомічним.(Л. Волін)

Тут лексика наукова, термінологічна переплітається з експресивно забарвленої розмовної, що, однак, не порушує стилістичних норм публіцистичної мови, а навпаки, сприяє посиленню її дієвості. Ось, наприклад, опис наукового експерименту, що з'явилося на газетній шпальті: В інституті еволюційної фізіології і біохімії .... тридцять дві лабораторії. Одна з них вивчає еволюцію сну. Біля входу в лабораторію табличка: «Не входити: досвід!». Але через двері доноситься кудкудакання курки. Вона тут не для того, щоб нести яйця. Ось науковий співробітник бере в руки чубарку. Перевертає вверх лапками ...Таке звернення до іностілевие лексиці цілком виправдано, розмовна лексика оживляє мова, робить її більш доступною для читача.

З книжкових стилів лише офіційно-діловий непроникний для розмовної лексики, для емоційно експресивних слів. Хоча в особливих жанрах цього стилю можливе використання публіцистичних елементів, а отже, я оціночної лексики (але з групи книжних слів). Наприклад, в дипломатичних документах (заявах, нотах уряду) така лексика може виражати відношення до

25. Лексична сполучуваність: обмежена і необмежена

Лексична сполучуваність визначається семантичними особливостями слова. Залежно від лексичного значення слова різниться два основних її види - вільна і невільна, обмежена досить строгим списком слів. У першому випадку мається на увазі сполучуваність слів з прямим, номінативним значенням. Вона обумовлена \u200b\u200bпредметно-логічної природою слів, в основі її лежить семантична несумісність лексем. Наприклад, дієслово взяти поєднується зі словами, що позначають предмети, які можна «взяти в руки, схопити руками, зубами, будь-якими пристроями»: взяти палицю, ручку, ложку, ніж, склянка, лампу, гілку і т. П. Такі лексичні зв'язку відповідають реальним, логічним зв'язкам і відносинам предметів, понять, виражених поєднуються словами.

Межі лексичної сполучуваності слів з номінативним, або прямим, значенням визначаються насамперед предметно-логічними співвідношеннями в реальній дійсності денотатів відповідних слів.

З'єднання слів, семантично несумісних один з одним, призводить до алогізму (дзвінка тиша, звичайне диво, розумний дурень, швидко тягнутися і т. П.).

Невільна сполучуваність зумовлена \u200b\u200bвнутрімовними, семантичними взаємозв'язками і відношеннями. Вона характерна для слів з фразеологічні пов'язаними значеннями. Сполучуваність в даному випадку вибіркова, лексеми з'єднуються далеко не з усіма семантично сумісними. Наприклад, прикметник неминучий поєднується з іменниками загибель, смерть, провал, але не поєднується з іменниками перемога, життя, успіх і ін. І разі полісемії фразеологічні пов'язаними можуть бути окремі значення слова. Так, у лексеми глибокий таким значенням є 'досяг межі в розвитку, перебігу'. Коло її лексичних зв'язків у даному значенні обмежений: вона може поєднуватися зі словами старість, ніч, осінь, зима, але не поєднується зі словами юність, день, весна, літо, семантика яких не суперечить її власної.

Правила лексичної сполучуваності носять словниковий характер, вони індивідуальні для кожного слова і поки ще недостатньо послідовно і повно кодифіковані. Тому однією з найбільш поширених помилок в мові є порушення норм лексичної сполучуваності: раптовий від'їзд (замість несподіваний), збільшити рівень (рівень може тільки підвищуватися або знижуватися), посилити темпи і т. П. Досить часто (особливо в розмовній мові) помилки виникають в внаслідок контамінації (від лат. contaminatio - приведення в зіткнення; змішання) - схрещування, об'єднання двох поєднань, пов'язаних між собою певними асоціаціями. Зазвичай контамінація - результат неправильного освіти словосполучення в мові. Наприклад, неправильне поєднання мати відображення - результат контамінації словосполучень мати місце і знаходити відображення, надати шкоду - надати допомогу і нанести шкоду. Частіше за інших контамінації піддаються словосполучення мати значення, відігравати роль, приділяти (звертати) увагу. Порушення структури нормованих словосполучень ускладнює сприйняття мови.

Особливої \u200b\u200bуваги потребує вживання фразеологічних сполучень. Використовуючи фразеологізми, слід враховувати їх семантику, подібний характер, лексико-граматичну структуру, емоційно-експресивну і функціонально-стильову забарвлення, а також сполучуваність фраземи з іншими словами в складі пропозиції. Невмотивоване відступ від цих вимог призводить до мовним помилок, аналогічних тим, які спостерігаються у вживанні окремих слів. Крім того, в мові поширені невмотивоване зміна складу фраземи (його скорочення або розширення, заміна одного з компонентів без розширення складу фразеологізму або з одночасним його розширенням) або структурно-граматичні зміни, а також спотворення образного значення фразеологічного поєднання.

Стилістично невмотивовані, ненавмисні порушення лексичної сполучуваності призводять до неточності мови, а іноді до невиправданого комизму. Наприклад: На зборах різкій критиці піддавалися досягнуті недоліки (лексема недолік семантично не сполучається з лексемою досягнутий).

Межі лексичної сполучуваності з плином часу можуть змінюватися (розширюватися або звужуватися). У 30-і рр., Наприклад, з лексемою атомний можливі були поєднання лише термінологічного характеру (типу атомна вага), в теперішній же час вона поєднується з лексемами війна, бомба, зброя, загроза, шантаж, політика, вік і ін. Сполучуваність слова розсадник в сучасному вживанні обмежується словами, які позначають негативні явища (інфекція, бандитизм, зараза і т. п.). Горький же вільно вживав поєднання розсадник освіти.

Правила лексичної сполучуваності, обумовлені внутрімовними закономірностями, специфічні для кожної мови, національні. Це створює певні труднощі при перекладі з однієї мови на іншу, змушує підбирати еквіваленти не до окремих словами, а до цілих словосполученнями. Наприклад, до російського словосполучення доводити до відома еквівалентом є білоруське словосполучення даводзiц' та відома; спонукати до втечі - примусiць уцякаць або примусuць та ўцёкаў, не приведи Господи - чаго доброго або чаго не буває.

Однією з основних причин порушення норм лексичної сполучуваності в умовах російсько-білоруського білінгвізму є перенесення моделей білоруської мови але російська. Як результат інтерференції можна розглядати такі словосполучення: отримати (замість здобути) перемогу (еквівалентом до даного словосполученню в білоруській мові є атримаць перамогу, атримаць в перекладі на російську мову - отримати, звідси - отримати перемогу); брати (замість приймати) до уваги - Брацило (примац') пад Рамус, розглядати (замість розглядати) питання - разглядаць пробування.

26. Стилістична диференціація лексики російської мови

Слова не тільки називають явища дійсності, а й передають ставлення мовця до них, його оцінку. Наприклад, можна сказати дитина, а можна дитинко, чолов'яга.простирадло можна назвати білої, а можна білосніжною. можна людини вигнати, а можна виставити. З прикладів видно, що синоніми містять різну оцінку одного і того ж явища. І таких прикладів в мові величезна кількість: неакуратний - неохайний - свиня; вдарити - рушити - з'їздити по пиці; руки - лапи - граблі. Слова, які виражають оцінку мовця, отримали назву емоційно-експресивної лексики. Такі слова завжди є стилістично зазначеними. Їх вживання обумовлено як мовною ситуацією, так і сферою спілкування. Однак емоційно-експресивна забарвлення чітко помітна на тлі лексики нейтральною, позбавленої емоційності. Таким чином, всі слова російської мови можна розділити на 2 групи - (1) лексику нейтральну і (2) лексику стилістично забарвлену. Зрозуміло, що слова першої групи складають своєрідний центр мовної системи. Вони вживаються в будь-якому функціональному стилі, вони доречні в будь-який комунікативної ситуації. Слова другої групи використовуються в різних сферах спілкування. Крім того, вони мають вони володіють або зниженою стилістичним забарвленням - харя, тикати, наїхати на кого-небудь, штовхнути, обдурити, поцупити, скинути, спихнути; або книжкової приналежністю - вищезазначений, лик, прийдешній.

Слова другої групи мають сувору закріпленістю за яким-небудь певним стилем і сферою спілкування. Вважається, що слова другої групи, тобто емоційно-експресивна лексика, розподіляється між книжкової та розмовної лексикою.

Схематично стилістичне розшарування лексики сучасної російської мови можна змалювати таку картину:

Лексика літературної мови

Особливо слід сказати про терміни. Ці слова не мають емоційно-експресивного забарвлення, є стилістично нейтральними, проте відносяться до наукового стилю мовлення. Хоча багато термінів стають міжстильова, особливо це стосується комп'ютерної термінології.

Міжстильова лексика є основою словникового фонду. Вона вільно вживається у всіх функціональних стилях. Вона позбавлена \u200b\u200bемоційно-оцінного компонента, тому і називається нейтральною. Наприклад, будинок, ніж, дерев'яний, червоний, говорити, відповісти, мати, круглий. Виділяють наступні риси нейтральної лексики:

1. називає звичайні поняття повсякденному житті суспільства: предмети побуту, реалії людської життєдіяльності, вказують на часові та просторові характеристики, природні явища ліс, хліб, вода, погода, хвилина, негативний;

2. позбавлена \u200b\u200bтермінологічних імен;

3. Не передає оцінки мовця.

До межстилевой лексики належать слова, які називають конкретні предмети стіл, стілець, зошит; абстрактні поняття холод, спека, мороз, удар; ознаки, дії, стану, кількість. Нейтральна лексика забезпечує єдність російської літературної мови. Завдяки їй створюється загальнодоступність викладу. Треба пам'ятати, що багатозначні слова в одних значеннях можуть виступати як нейтральні, а в інших - як закріплені за певним стилем. Порівняйте: наїхати на стовп 'натрапити на щось' і наїхати на підлеглого 'образити, вилаяти'. Останнє значення має знижену емоційно-експресивного забарвлення і вживається в розмовно-побутовому стилі. Слово дума в значенні 'роздум' є стилістично закріпленим за книжковим стилем думи про Батьківщину, а в значенні 'назва органу влади' є стилістично нейтральним і відноситься до межстилевой лексиці.

Аналогічно слова дубина, свиня, віслюк, козел, баран в прямому значенні є стилістично нейтральними, в переносному - емоційно забарвленими, лайливими, грубо просторічними.

З точки зору стильового розшарування розрізняють лексику нейтральну, книжкову і розмовну.

Книжкова лексика обслуговує перш за все сферу літературної, писемного мовлення. Вона використовується в офіційно-діловому, науковому та публіцистичному стилях. За характером і ступеня емоційного забарвлення книжкові слова неоднакові. Наукова лексика і лексика офіційно-ділового стилю нейтральна. Ці слова в контексті реалізують пряме значення. До наукової лексики, крім термінів, відносяться абстрактні слова аналізувати, актуальний, ідентичний. Щодо, аргумент, аргументувати, гіпотеза, версія.

Найбільш замкнутої є лексика офіційно-ділового стилю. Вона ділиться на кілька тематичних груп:

1) назви ділових паперів: заяву, апеляція, інструкція, довідка;

2) назви документів: паспорт, диплом, свідоцтво, статут, указ;

3) номенклатурні найменування: дирекція, міністерство, адміністрація, інспектор.

Особливу групу книжкових слів становить лексеми з відтінком урочистості. Вони складають групу високого лексики: благо, звести, прийдешнє, натхнення, очі, уста, звершення, щоб. Зазвичай ці слова використовуються в поезії або в публіцистиці. Публіцистична лексика завжди емоційно забарвлена, так як покликана впливати на читача. Вона завжди містить оцінний компонент, так як формує громадську думку. Порівняйте:

Курські дороги довгий час були предметом гострої критики як з боку жителів області, так і приїжджають гостей. У нинішньому році наші дорожники довели, що працювати вміють. Ніколи їм раніше не вдавалося вийти на такі серйозні обсяги робіт.

Публіцистична лексика позбавлена \u200b\u200bстилістичної замкнутості. Для неї характерне використання слів в переносному значенні

У розмовної лексики традиційно виділяють 2 групи: (1) літературно-розмовна лексика, що вживається в різних сферах усного спілкування - безглуздий, норов, впасти в амбіції, нездара, величатися; (2) розмовно-побутова лексика, використовувана в повсякденному спілкуванні - бедокуріть, валити, хуліган, дурний, брякнути, дочка. Розмовної лексики притаманні такі риси:

1) широке вживання вказівних слів він, цей, ось, он;

2) знижена емоційно-експресивна забарвлення тараторити, миготіти, брякнути, ляпнути;

3) вживання віддієслівних іменників торохтійка, заводила, підспівувала.

До розмовної лексики належать слова пестливі голубонько, мамуля; жартівливі. Це слова, які використовуються в невимушеному, неофіційному спілкуванні. Вони дозволяють судити про характер відносин між людьми. Розмовна лексика широко реєструється в словниках з позначками бран., Шутл., Іронічний., Ласк., Розм. Наприклад: засоромившись (розм.), Затягати (розм.), Пересуди (розм.). Останнім часом розмовна лексика впроваджується в офіційні виступи, доповіді, інтерв'ю.

Просторечная лексика відрізняється від розмовної більшою силою експресії. Це соціально обумовлена, нелитературная різновид російської лексики. Просторіччя не має територіальної закріпленості на відміну від діалектних слів. Від лексики літературної її можуть відрізняти такі риси:

1) зсув наголоси п прортфель, д процент.

2) Зміна морфологічних показників прізвища, статуй.

Вона свідчить про фамільярних відносинах між співрозмовниками. У словнику має послід бран., Простореч. Наприклад: застукати 'зловити на місці злочину', засланец, мод ерний, накатати 'швидко написати'.

Для просторічних слів характерна наявність власних зменшувально-пестливих суфіксів бабуленція, братуха, коньячішко, папаня, мордуленции.

Багато просторічні слова мають грубий відтінок, тому сфера їх вживання обмежена такими мовними актами, як сварка, суперечка, з'ясування стосунків. Нагадаю деякі слова: рожа, морда, мурло, псих, базік, обалдеть.

Периферію просторіччя становлять лайливі слова. Їх називют вульгаризми стерва, тварюка, падлюка. Іноді вони зустрічаються в художніх творах. Згадайте, як закінчується повість К. Воробйова «Убиті під Москвою».

27. Синонімія як властивість лексичних одиниць

2.3. Синонімія фразеологічних і лексичних одиниць.У цьому розділі описується синонімія фразеологічних і лексичних одиниць, їх властивості, функції і системні зв'язки.

Як відомо, фразеологізми становлять основну частину багатства лексичного запасу мови. Фразеологічні одиниці виражають значення, які можна передати одним словом:

Луќмае Чанд аз сарі іштіњо тановул кард ва дамі Чанд про дар сараш ошомід, то деви дарунаш біоромід ва біхуфт (11,260-261). Він жадібно проковтнув кілька шматків і слідом за тим випив кілька ковтків води, так що демон його нутра заспокоївся, і він заснув (11,141).

Емоційно-оцінний СЛОВО. Лексична одиниця, яка включає в себе елемент оцінки: дощик, біленький і т.п. Слова з емоційним забарвленням можуть включати різноманітні відтінки: іронічний, несхвальний, зневажливий, лагідний, урочисто-піднесений і ін. Це фарбування, як правило, стійка, оскільки виникає в результаті того, що саме значення слова містить елемент оцінки: назва предмета або явища, дії, ознаки ускладнюється оценочностью, ставленням мовця до званому явищу (Губошлеп, нехлюй, базікало). Оціночними можуть виявитися слова в переносному значенні (наприклад, про людину говорять: ведмідь, ворона, орел). Оцінність може досягатися за допомогою суфіксів: бабуля, сонечко, квіточка. Існують лексичні одиниці, за якими оціночної закріпилася за традицією: вития (оратор), віщати (говорити, проголошувати), волати (звертатися) і т.д. Емоційно-оцінна лексика ділиться на два великих розряду: 1) слова з позитивною характеристикою; 2) слова з негативною (негативної) характеристикою. Емоційно-оцінна лексика вживається в художній і розмовної мови в зв'язку зі створенням емоційності, в публіцистичному стилі - для вираження пристрасті. У стилістиці: Емоційно-оцінні слова, відображають емоційно виражену прагматику мови [від грец. πραγμα справа, дія], тобто ставлення мовця до дійсності, змісту або адресату повідомлення. Виділяються три групи емоційно-оцінних слів: 1) в самому значенні слова укладено елемент оцінки (прославити, дерзання); 2) оцінка укладена в переносному значенні слова (про людину: орел, кип'ятити);
3) суб'єктивну оцінку висловлюють суфікси (бабулечка, чоловічок). Стилістичні послід при емоційно-оцінних словах: ввічливе, вульгарне, грубе, іронічне, пестливе, несхвальне, жартівливе і ін.
Емоційно-експресивна функція МОВИ. Одна з базових функцій мови: призначення мови бути одним із засобів вираження почуттів і емоцій.
ЕМОЦІЙНИЙ [ЕМОЦІЯ [фр. émotion хвилювання Емпатія. Властивість інтерпретатора, яке складається: 1) в прийнятті точки зору мовця (погляду на речі «чужими очима»), презумпції автора, що пов'язано з запасом знань інтерпретатора; 2) в готовності узаконити реальні і потенційні наміри в чужої мови, прийняти наміри автора як аксіому, що пов'язано зі стратегією інтерпретування.
Емпіризм [грец. έμπρειρίά досвід, досвідченість]. 1) Напрям в теорії пізнання, орієнтоване на чуттєвий досвід; 2) в лінгвістиці: напрямок, що лежить в основі такого підходу, коли спостереження над мовою переважають, повністю підміняючи логічні узагальнення, в результаті чого ігнорується раціональна структура мови.
ЕМПІРИЧНА БАЗА ОПИСУ СЛІВ У лексикографічних МЕТОЮ
1) попередні словники; 2) картотека прикладів; 3) машинна база даних.
Емфазу. Виділення будь-якого елементу висловлювання за допомогою інтонації, повторення, синтаксичної позиції.
ЕНАЛЛАГА в риториці: риторична фігура осмислення, заснована на зсуві значення слова або обороту з одного визначеного інше: чи не «зграя крепкокрилих голубів», а «голубів крепкокрилая зграя».
Енантіосемія. Внутрісловная антонімія, протилежність значень всередині слова, поєднання протилежних значень в одному слові: переглянути: 1) уважно переглянув (нічого не упустив) всю книгу; 2) переглянув (пропустив) кілька помилок.
Ендоглоссние МОВНА СИТУАЦІЯ. Мовна ситуація, в якій функціонують підсистеми одного і того ж мови.
Ендоскопії У артикуляційний ДОСЛІДЖЕННЯХ. Тонка трубка, забезпечена оптичною системою і лампочкою на кінці.
ЕНДОФОРІЧЕСКІЕ граммеми. Граммеми, марковані внутрішні відчуття говорить: страх, голод, наміри і т.п., які мовець може тільки відчувати, але не може сприймати їх з боку візуально-сенсорним способом. Граммеми висловлюють прямі джерела інформації.
ЕНЕРГЕЙЯ. Мова як діяльність, як щось, нерозривно пов'язане з промовою, що існує лише в мові та через мову. Термін введений в науковий обіг В. Гумбольдтом.
Енклітікі. Див .: клітіка.

Лексична одиниця, яка включає в себе елемент оцінки: дощик, біленький і т.п. Слова з емоційним забарвленням можуть включати різноманітні відтінки: іронічний, несхвальний, зневажливий, лагідний, урочисто-піднесений і ін. Це фарбування, як правило, стійка, оскільки виникає в результаті того, що саме значення слова містить елемент оцінки: назва предмета або явища, дії, ознаки ускладнюється оценочностью, ставленням мовця до званому явищу ( губошлеп, нехлюй, базікало). Оціночними можуть виявитися слова в переносному значенні (наприклад, про людину говорять: ведмідь, ворона, орел). Оцінність може досягатися за допомогою суфіксів: бабуля, сонечко, квіточка. Існують лексичні одиниці, за якими оціночної закріпилася за традицією: витку (Оратор), віщати (Говорити, проголошувати), волати (Звертатися) і т.д.

Емоційно-оцінна лексика ділиться на два великих розряду:

1) слова з позитивною характеристикою;

2) слова з негативною (негативної) характеристикою.

Емоційно-оцінна лексика вживається в художній і розмовної мови в зв'язку зі створенням емоційності, в публіцистичному стилі - для вираження пристрасті. У стилістиці: Емоційно-оцінні слова, відображають емоційно виражену прагматику мови [від грец. πραγμα äело, дія], тобто ставлення мовця до дійсності, змісту або адресату повідомлення. Виділяються три групи емоційно-оцінних слів:

1) в самому значенні слова укладено елемент оцінки ( прославити, дерзання);

2) оцінка укладена в переносному значенні слова (про людину: орел, кип'ятити);

3) суб'єктивну оцінку висловлюють суфікси ( бабулечка, чоловічок). Стилістичні послід при емоційно-оцінних словах: ввічливе, вульгарне, грубе, іронічне, пестливе, несхвальне, жартівливе та ін.

"Емоційно-оцінне слово" в книгах

Емоційно-наснаги ОРАТОР

З книги Живе слово автора Mitrov

Емоційно-наснаги ОРАТОР Вразливі натури вкладають в свої слова не тільки думки, а й почуття. Вони здатні на наснагу, яке, мимоволі передаючись слухачам, надихає і їх. Такий, наприклад, герой тургеневского роману «Рудін». "Він говорив

Емоційно нестійкий шлюб

З книги Квадрант грошового потоку автора Кийосаки Роберт Тору

Емоційно нестійкий шлюб У самій емоційно нестійкою подружню пару з усіх, які мені доводилося бачити, дружина була закоренілим представником квадранта Р і вірила, що фінансову безпеку дає стабільна робота, а чоловік вважав себе видатним

Дослідження розробки послання і оціночне дослідження

З книги Реклама. Принципи та практика автора Уеллс Вільям

Емоційно бідна комунікація

З книги Інтернет-маркетинг. Повний збірник практичних інструментів автора Вирин Федір Юрійович

Емоційно бідна комунікація Текст не тільки складний для сприйняття, він ще дуже погано підходить для передачі емоцій. Звичайно, в будь-який текст можна привнести почуття, це, загалом, не фокус. Ось тільки одна проблема - чи всі зрозуміють цей текст? Ні! І тоді весь заряд

15.2.2.2 Емоційно-почуттєві спотворення

З книги Технології лідерства [Про Богів, Героїв та керівників] автора Рисев Микола Юрійович

15.2.2.2 Емоційно-почуттєві спотворення З точки зору емоційно-чуттєвої сфери, якщо ступінь зіткнення збільшується, то можна виділити кілька фаз емоційного іскаженія.Повишенная чутливість до будь-яких дій протилежної сторони. В

Емоційно-чуттєва проекція

автора Кемпінський Антон

Емоційно-чуттєва проекція Подібно до того як в клітці з пошкодженої оболонкою субстанції ззовні починають проникати всередину, а зсередини - назовні, так і у хворого внутрішній зміст переходить зовні і стає реальним світом, і навпаки, зовнішній світ стає

Емоційно-чуттєва интроекция

З книги Психологія шизофренії автора Кемпінський Антон

Емоційно-чуттєва интроекция емоційно-чуттєві стани можуть мати зворотний напрямок - від оточення до хворого. Чужі психічні стани як би проникають у внутрішній світ хворого. Він може відчувати, що деякі особи з його соціального

Емоційно-почуттєві стереотипи

З книги Психологія шизофренії автора Кемпінський Антон

Емоційно-почуттєві стереотипи Стабілізації емоційно-чуттєвої життя, яка протистоїть її природної мінливості, сприяє формування вже в ранньому періоді життя емоційних стереотипів, т. Е. Основний схеми емоційно-чуттєвих зв'язків

З книги псіхоенергетікі автора Бойко Віктор Васильович

Емоційно-енергетичний вплив

Емоційно-вольова релаксація

З книги Гармонійні пологи - здорові діти автора Баранова Світлана Василівна

Емоційно-вольова релаксація Інтенсивність і напруженість сучасного життя вимагають розробки способів для швидкого відпочинку та самовосстановленія.Беременность на тлі жорсткого режиму роботи і різних дисгармоній породжує надлишкову напруженість, яка

Емоційно-особистісна сфера

автора

Емоційно-особистісна сфера Методика «Малюнок людини» (К. Маховер) Загальна характеристика методікіПервоначально тест «Намалюй людини» був розроблений Ф. Гудінаф для діагностики рівня інтелекту. Однак в процесі роботи було отримано велику кількість

Емоційно-особистісна сфера

З книги Індивідуальна психологічна діагностика дитини 5-7 років. Посібник для психологів та педагогів автора Веракса Олександр Миколайович

Емоційно-особистісна сфера Методика «Малюнок людини» Ми наводимо ті пункти аналізу малюнка (див. Рис. 47), які представляються нам найбільш значущими в даному випадку. Рис. 47 Бланк аналізу малюнка Стильовий аспект: натиск: сильний; тип ліній: вигнуті,

Третій тип - емоційно мінливий

З книги Не дай себе обдурити! [Мова жестів: про що змовчав Пол Екман] автора Вем' Олександр

Третій тип - емоційно мінливий Це живі і життєрадісні, але легкоранимі люди. Вони гаряче відгукуються на те, що відбувається і прагнуть отримувати задоволення від життя. Не люблять розбещеність. Часто беруть імпульсивні рішення і з ентузіазмом спрямовуються до

Емоційно відчужені подружжя

З книги Таємне значення грошей автора Маданес Клаудіо

Емоційно відчужені подружжя Коли подружжя вирішує взяти на себе взаємодоповнюють обов'язки - наприклад, дружина доглядає за дітьми, а чоловік працює, - вони з часом звикають до своїх ролей і можуть дійти в них до крайності. Дружина нерідко відмовляється говорити про що

7.5. Наскільки об'єктивно оціночне судження про вольових якостях

З книги Психологія волі автора Ільїн Євген Павлович

7.5. Наскільки об'єктивно оціночне судження про вольових якостях Серед психологів взагалі і особливо серед спортивних психологів поширений метод виявлення рівня розвитку волі і вольових якостей шляхом спостереження і самоспостереження і оцінки цього рівня в балах.

Для того, щоб визначитися з поняттям оціночної лексики, необхідно знати, що таке лексика.

У «Словнику російської мови» С.І. Ожегова я знайшла наступне визначення: «Лексика - Словниковий склад мови або творів якого-н. письменника ». На наш погляд більш повно поняття лексики розкриває інтернет-енциклопедія «Вікіпедія»:

«Лемксіка (від грец. Ф? Леойкьт -« що відноситься до слова », від? ЛЕойт -« слово »,« мовний зворот ») - сукупність слів тієї чи іншої мови, частини мови або слів, які знає та чи інша людина або група людей. Лексика є центральною частиною мови, що іменує, формує і передає знання про будь-які об'єкти, явища.

Словниковий склад мови - найбільш відкрита і рухома сфера мови. У нього безперервно входять нові слова і поступово йдуть старі. Наростаюча сфера людських знань перш за все закріплюється в словах і їх значення, завдяки чому лексичних придбань в мові стає все більше. Освіта, наука, новітні технології, відомості з інших культур - все це формує новий тип сучасного суспільства (інформаційне), в якому формується новий мовний стиль - стиль епохи інформаційного розвитку.

Лексика - весь словниковий запас мови, в якому виділяють активну і пасивну складові ».

Оцінна лексика - слова, в значенні яких є оцінка, позитивна чи негативна, характеристика предмета, ознаки чи дії.

Оцінка може бути по-різному представлена \u200b\u200bв лексичному значенні слова.

За словами Колесникова Н.П, «Крім стилістичного забарвлення, слово здатне виражати оцінку різних явищ реальної дійсності. Є слова з позитивною і негативною оцінкою, пор .: відмінний, прекрасний, чудовий, чудовий, дивовижний, розкішний, чудовий - позитивна оцінка і поганий, бридкий, огидний, бридкий, нахабний, нахабний, противний - негативна оцінка.

Слова з позитивною і негативною оцінкою представлені у всіх типах лексики. Так, книжкової лексиці належать високі слова, які надають мови урочистість, а також висловлюють емоційно-експресивну оцінку званих понять, наприклад: прекраснодушність, словеса, донкіхотство - позитивна оцінка; педантичний, манірність, личина, продажний - негативна оцінка.

У розмовної лексики також зустрічаються слова позитивні: донька, голубонько, карапуз, смішинка і виражають негативну оцінку званих понять: дрібнота, запопадливий, хихикати.

У просторіччі вживаються знижені слова, які знаходяться за межами літературної лексики. Серед них також можуть бути слова, що виражають позитивну оцінку: роботяга, Тямущий, обладнаний і негативне ставлення мовця до позначається ними понять: рехнуться, кволий, хитрий і т. П.

Вибір стилістично забарвленої, в тому числі оціночної, лексики нерідко залежить від нашого ставлення до того, про що ми говоримо.

Лексика ділиться на кілька видів: висока, знижена, емоційна, книжкова, розмовна, просторечная. »

Характерною особливістю вираження О. є можливість її інтенсифікації (посилення ознаки "добре" або ознаки "погано") і деінтенсіфікаціі (ослаблення ознаки "добре" або ознаки "погано"). У сучасному етапі світі оцінка, як процес встановлення відносини суб'єкта до об'єкта, виступає невід'ємною частиною процесу відображення реальної дійсності. Коли людина пізнає навколишній світ, він, сам того не помічаючи, оцінює предмети, дії або явища, які відбуваються навколо нього, і знаходить відображення оцінки до них, в російській мові. Тому, для того щоб повністю вивчити структуру мови та її особливості, необхідно досліджувати різноманітні способи і види оцінки.

За словами Л. Майданова, оцінне зміст включається в лексичне значення слова по-різному.

Оцінка може виступати на правах додаткової семи, оціночної конотації, що в словнику показується за допомогою особливих послід: пренебр., Розм. і т.д.

Оцінка може входити в понятійний зміст на правах семи.

Можливо поєднання обох цих форм вираження оцінки. Даний клас оціночних слів найбільш великий. Оціночний ознака, який увійшов в поняття, поєднується з суб'єктивної емоційної оцінкою явища.